Завершено другий день Конкурсу!
Сьогодні учасники всіх номінацій захищали навчальні проекти. Вони представляли технологічні карти проектів за темами, обраними шляхом жеребкування.
Вчителі української мови та літератури представляли навчальні проекти із загальної теми:
«Стежками літературного краєзнавства».
Чернюк Г.В. разом з дев’ятикласниками досліджували творчість Григорія Лютого (проект «Незбагненно давно в Гуляйполі…»). Шабаль К.С. відкрила для членів журі нове ім’я – публіциста, прозаїка, поета-пісняра, відомого в Україні та за її межами – нашого земляка Олександра Васильовича Балабка, який започаткував серії повістей, есе і подорожніх нарисів «Стежками українців у світах». Богдзієвич С.М. повела в похід учнів 9-10 класів пейзажними «Стежками літературного краєзнавства», шир і обсяги завдань її проекту вразили членів журі. Проект Сисоєвої Т.Ю. сприяв доскональному ознайомленню з творчістю «зоряної лебідки» – Брацило Марини. А Пелипенко С.І. запросила на бібліографічну, поетичну, теоретичну філіжанку до літературної кав’ярні пройнятися духом поезії, яка присвячена жінці, весні й коханню, наших прекрасних землячок – поетес: В. Сироватко, Т. Нещерет, Л. Геньби.
Цей конкурсний калейдоскоп проектів допоміг впевнитися, що «... важливим є розуміння того, що література – це головний елемент загальної культури, а книга є засобом збереження інформації для наступних поколінь, невичерпним джерелом знань та емоцій. А особливо важливим є дослідження творчості поетів краю, у якому ми живемо, оскільки це та частина нашої історії, без якої неможливо виховати повноцінне майбутнє. Адже саме поети та письменники є носіями національної культури». (З проекту Богдзієвич С.М.).
Конкурсанти номінації «Німецька мова» презентували проекти з теми: «Die Märchen der Brüder Grimm» («Казки братів Грімм»). Розроблені технологічні карти навчальних проектів учасниць конкурсу підтвердили вміння проектувати дослідницько-пошукову діяльність учнів. Вчителі продемонстрували високий рівень володіння сучасними технологіями, технікою навчання сучасної німецької мови, оригінальним баченням теми, змістовністю.
Фахове журі відзначало вміння конкурсантів порівнювати літературний текст казок з його інтерпретацією у фільмах, мультфільмах, жартувати та виразно читати німецькою мовою. Навчальний проект Лозової С.Л. підтвердив актуальність і цінність німецького етносу, який завжди цінував такі риси характеру, як працьовитість, ощадливість, раціональність і побожність. Учасниці конкурсу залучили до своїх проектів героїв казок братів Грімм: бременських музикантів, Гензель і Грету, Попелюшку і Червоний капелюшок та інших. Використання комп’ютерних технологій та модернізація реалій сприяла осучасненню казок братів Грімм в навчальних проектах Яременко Д.С. і Куркіної О.О. Важливим елементом проектів став їх повчальний зміст. А Семікліт Н.В. і Риндєєва Н.П. своїми проектами підтвердили головну особливість казок братів Грімм – спільність тематики у фольклорній спадщині різних народів світу: боротьба добра і зла, родинні стосунки, виховання моральних цінностей, побут і культура.
Проекти учасників конкурсу підтвердили, що казки люблять і малі, і дорослі, бо в казках втілюються мрії і перемагає справедливість.
Вчителі фізики презентували технологічні карти проектів з теми:
«Яку користь приносить техніка людству. Техніка: насущне або надмірне». Конкурсанти продемонстрували доцільність використання методів і засобів; відповідність між проблемою і темою, метою та завданнями проекту; логічність визначення завдань, структури розроблення проекту, очікуваних продуктів і результатів відповідно до мети; відповідність змісту, очікуваних продуктів і результатів навчального проекту віковим особливостям учнів-учасників проекту. А фахівці оцінили педагогічну цінність навчального проекту, практичну значущість для учнів очікуваних продукту і результатів проекту.
Мета проекту для всіх
учителів фізичної культури була однакова:
усвідомлення можливостей самовираження і самореалізації через фізичну культуру та спорт. Але на практиці проекти вийшли різноаспектними. Про це свідчить не тільки зміст, а й назви проектів:
- «Моє здоров’я – мій скарб»;
- «Від теореми до аксіоми»;
- «Гармонія: чи можливо її досягти?»;
- «Роль збалансованого харчування та фізичних вправ для зростання м’язової маси підлітків»;
- «Розвиток математичного мислення у учнів 6-Б класу засобами степ-аеробіки».
Та і результати проектів, які прогнозувалися вчителями різні: зошити здоров’я, щоденники самовдосконалення, протокол Табата, раціон харчування, калориметр тощо.
Фахове журі прискіпливо оцінювало проекти учасників, і все ж визначився переможець – Кириленко Л.В. (м. Мелітополь).
PS. З фоторепортажем перебігу подій другого дня Конкурсу «Учитель року – 2018» в Запорізькій області дивіться
ТУТ.